В останні кілька років з приходом економічної кризи в Україні склалося уявлення про те, що в конструкції вентильованих фасадів немає необхідності застосовувати вітроізоляційних мембрани, оскільки утеплювач підвищеної щільності (понад 70 кг/м3) не вимагає вітрозахисту, не продувається, що не намокає і має терміни експлуатації, порівнянні з терміном служби самих будівель.
При цьому немає достатньо значущою аргументації на підтвердження даного твердження, тому що не проводилися повноцінні випробування конструкції вентильованого фасаду, а випробовувався окремо утеплювач. Навпаки, за даними американських досліджень супердифузійна мембрана істотно знижує конвективний перенесення тепла завдяки своїм вітрозахисним властивостям, через що економиться 20-40% (у зоні помірного клімату) на обігріві житлових будівель.
Для отримання реальної і значущої інформації за запитом компанії DuPont в НПП РУП «Стройтехнорм» в м. Мінську були проведені порівняльні випробування стандартних конструкцій вентильованого фасаду. Випробування проводилися в кліматичній камері в умовах, максимально наближених до реальних, зі швидкістю руху повітря 0,5-0,9 м / с.
Випробовувалися три типи вентильованого фасаду:
А. утеплювач щільністю 14 кг/м3 товщиною зразка 100мм + Вітроізоляційна мембр-на Tyvek Housewrap
Б. утеплювач 30 кг/м3 товщиною зразка 50 мм, утеплювач 80 кг/м3 товщиною зразка 50 мм + Вітроізоляційна мембрана Tyvek Housewrap
В. утеплювач 30 кг/м3 товщиною зразка 50 мм, утеплювач 80 кг/м3 товщиною зразка 50 мм без мембрани
Всі елементи були змонтовані на стіні з газосилікатних блоків товщиною
100мм (рис.1).
Рис.1. Схема установки образцов фасадной системы в климатической камере.
Випробування проводилися для порівняння приведеного опору теплопередачі різних фрагментів огороджувальних
конструкцій в однакових умовах випробувань із застосуванням і без мембрани.
У прорізи кліматичної камери було одночасно встановлено три
виду огороджувальних конструкцій (рис.2). У холодному і теплом відсіках кліматичної камери автоматично підтримувався наступний режим:
Тепла відсік кліматичної камери:
– температура повітря +19,5 ± 1,0 ° С,
– відносна вологість 55,0 ± 2,5%,
– швидкість руху повітря на відстані 100 мм від випробуваної конструкції 0,2-0,4 м / с.
Холодний відсік кліматичної камери:
– температура повітря -25,0 ± 1,0 ° С
– швидкість руху повітря на відстані 100 мм від випробуваної конструкції 0,5-0,9 м / с.
Рис.2. Фрагмент фасаду, приготованого для випробувань в кліматичній камері, з уста-Постановою датчиками
Для визначення приведеного опору теплопередачі огороджувальних кон-рукцій відповідно до норм російського ГОСТ 26254-84 «Методи визначення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій» після досягнення стаціонарного режиму теплопередачі (20 діб) вимірювалися:
– температура повітря на відстані 100 мм від випробовуваних конструкцій у обстежуваних однорідних зонах (в холодному і теплом відсіках кліматичної камери),
– вимірювання щільності теплових потоків (в центрах обстежуваних однорідних зон). За-останньої вимір проводилася відповідно до норм російського ГОСТ 25380-82 «Метод вимірювання щільності теплових потоків, що проходять через огороджувальні конструк-ції».
Результати проведених випробувань дозволяють зробити наступні висновки:
1. Конструкції з мембраною показали краще значення по приведеному опору теплопередачі приблизно на 10%, а у верхніх частинах зразків до 15%. Це доводить зна-ве вплив мембран на теплотехніку фасадних систем.
2. Конструкція «14 кг/м3 + мембрана» у порівнянні з конструкцією «утеплювач (80 +30) кг/м3 + мембрана» показали значення в межах похибки вимірювань.
3. Конструкція «утеплювач 14 кг/м3 + мембрана» більш ефективно утеплює будівлю, ніж утеплювач в рази більшої щільності без мембрани. Це дозволяє стверджувати, що застосування рішення «м’який утеплювач + мембрана» є більш ефективним рішенням для утеплення фасадів, яке дозволяє отримати значний економічний ефект при спорудженні будівель і за рахунок вартості матеріалів, а також тривалого терміну експлуатації без втрати теплотехнічних властивостей.
Cоцмережі: